ГАРРІ ПОТТЕР НАРЕШТІ ЗАГОВОРИВ: ПРАВДА ПРО ТОГО–КОГО–НЕ–МОЖНА–НАЗИВАТИ І ПРО НІЧ, ЩО СТАЛА СВІДКОМ ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ (англ. HARRY POTTER SPEAKS OUT AT LAST: THE TRUTH ABOUT HE-WHO-MUST-NOT-BE-NAMED AND THE NIGHT I SAW HIM RETURN) — інтерв'ю Ріти Скітер з Гаррі Поттером, що було зроблене у "хлопчика, що вижив" 14 лютого 1996 року і опубліковано під заголовком в журналі "Базікало" 22 лютого, а потім у червні того ж року з'явилося в "Щоденному віщуні" з поміткою "ексклюзивно".
Передумова[]
Під час Тричаклунського турніру Герміона Ґрейнджер з'ясувала, що Ріта є незарєстрованим анімагом (жуком) і пригрозила доповісти щодо цього в Міністерство магії, якщо Скітер не припинить писати бридкі нісенітниці про різних людей.
Через декілька пісяців після того, як Герміона дізналася таємницю Скітер, "Щоденний віщун" під тиском Міністра магії Корнеліуса Фаджа змінив свою точку зору на висвітлення подій пов'язаних з Албусом Дамблдором і Гаррі Поттером. Зі сторінок найбільш популярної в магічному світі газети полились ріки бруду на директора Гоґвортсу та "хлопчика, що вижив", котрого тепер було прийнято називати "хлопчик, що бреше". Ріта, боючись отримати термін в Азкабані за приховування інформації про здатність до анімагії, припинила писати скандальні статті в "Щоденному віщуні" саме тоді, коли попит на подібну писанину неймовірно зріс. Редактор вирішив, що Скітер втратила колишню пристрасть й звільнив її.
Побоючись, що він втратить посаду, якщо чарівна спільнота повірить у повернення Волдеморта, Фадж всіма силами насаджує думку, що Дамблдор дискредитує Міністерство, аби отримати владу у свої руки. Спеціально заради контролю над сітуацією у Гоґвортсі до школи відправили ставленицю Фаджа Долорес Амбирдж, котра всіма силами душить всі сумнів з приводу смерті Седріка Діґорі. Вона стверджує, що гафелпафець загинув в результаті нещасного випадку, а не від руки Смертежера за наказом Волдеморта.
Уся офіційна преса знаходиться під тиском Міністерства, проте є журнал "Базікало", приватне видання, що не користується великою увагою суспільства, тому влада не звертає на нього уваги. Його видавник є батьком студентки Гоґвортсу Полумни Лавґуд, з якою знайома вже відома нам Герміона Ґрейнджер.
Інтерв'ю[]
14 лютого 1996 року, в День святого Валентина, студенти Гоґвортсу отримали дозвіл на відвідування Гоґсміду. Герміона зазделегідь попросила Гаррі прити до шинку "Трі мітли" опівдні. В назначений час його там чекали не тільки Герміона, а також Луна й Ріта Скітер. Тільки коли всі зібралися, Герміона запропонувала безробітній журналістці взяти інтерв'ю у Гаррі Поттера, чим здивувала і Скітер, і Гаррі.
Всі спроби Рити подати статтю в притаманному скандальному ключі моментально припинялися Герміоною: дівчина вимагала освітити події правдиво, саме так, як їх розповість Гаррі. І тоді Скітер безапеляційно заявила, що подібне інтерв'ю жодна газета не подасть до друку: Фадж не дозволить. Тоді в розмову втрутилася Луна, завіривши, що її батькові Фадж нічого не зробить: "Базікало" з задоволенням опублікує інтерв'ю. На питання скільки ж заплатить Ксено Лавґуд за працю, Луна проказала, що люди вважають за честь побачити в журналі свої матеріали та своє ім'я (Ріта розреготалася) і тому своїм журналістам містер Лавґуд не платить. Скітер вже відкрила рота, але Герміона додала, що якщо вона хоче отримати грошей за свою працю, то "Віщун" безсумнівно заплатить їй великий гонорар... за репортаж з камери Азкабану.
Незважаючи на приховану погрозу зі сторони міс Ґрейнджер, Ріта Скітер виконала свою роботу на високому професійному рівні. Про це свідчила реакція читачів на це інтерв'ю, котре містер Лавґуд опублікував 22 лютого 1996 року, в неділю.
На другий день, в понеділок, Ксено Лавґуд надіслав Гаррі Поттеру випуск "Базікала" за березень в якості подарунка: на обкладинці була фотографія дурнувато всміхаючогося Гаррі, а на фотографії великими червоними літерами була написана назва.
Реакція[]
Читачів[]
Навіть розміщене в такому своєрідному виданні ("Базікало" вважався чарівниками чи не гумористичним виданням), інтерв'ю Поттера викликало ефект розірвавшоїся бомби. "Базікало" був розкуплений протягом декількох днів і містеру Лавґуду довелося терміново роздруковувати ще один тираж. До Гоґвортсу полетіли ціли совинні зграї з листами читачів до Гаррі. Листів було настільки багато, що Поттер з радістю прийняв пропозицію друзів допомогти розібрати його пошту. Частина читачів накинулася на Гаррі зі звинуваченням у безпардонній брехні. Інша була розгублена: начебто хлопчик каже правду, однак в цю правду так не хочеться вірити! Тим не менш, багато чарівників повірило розповіді Гаррі. І це — не зважаючи на декілька місяців "промивання мізків" влаштованих "Віщуном" з наказу Фаджа.
Реакція Долорес Амбирдж та учнів/викладачів Гоґвортсу[]
Професорка Амбирдж, певна річ, не читає таку пресу як "Базікало", але море сов під час сніданку у Великій залі привертає її увагу. На питання, хто надіслав Поттерові стільки листів, Амбирдж отримує пряму відповідь: "Люди пишуть мені, тому що я дав інтерв'ю". Вихопивши випуск журналу з рук Гаррі і подивившись на статтю, вона карає хлопця черговим тижнем додаткових покарань, позбавляє вихідних у Гоґсміді, знімає з Ґрифіндору 50 балів і терміново видає Освітню постанову №27, згідно якій за зберігання подібної літератури учнів чекатиме відрахування.
Але трапилося все навпаки: учні були настільки масово заінтриговані, що попит на "Базікало" зріс ще більше, а студенти вигадали різноманітні способи ховати заборонений матеріал. Таким чином Амбридж, сама того не бажаючи, досягла загального ознайомлення з небажаним інтерв'ю. Учні в цей період постійно цитували статтю, викладачі (яким ще раніше було заборонено доповідати будь-яку інформацію, що не мала відношення до їх предмету) знаходили способи вимовити Гаррі свою вдячність за його вчинок, а слизеринці, чиї батьки були названі як смертежери, що зреагували на знак Волдеморта і повернулися до нього на кладовищі, були змушені тільки пошепки проклинати ненависного Поттера.
Повторне оприлюднення[]
В кінці червня 1996 року, вже після битви у Міністерстві магії, коли чаклуни, у тому числі Міністр Фадж, на власні очі побачили цілком собі живого Волдеморта, і відповідно заперечувати ствердження Дамблдора стало нерозумно, "Щодений віщун" знову кардинально змінив курс. Дамблдору повернули відібрані посади та регалії, проти підтримуючих його в дні цькування чарівників припинили друкувати брудні натяки, а Поттер знову став "хлопчиком, що вижив". Навіть більше, "Віщун" назвав його мужнім юнаком, що непохитно переніс фальшиві та упереджені звинувачення, зовсім "забувши" згадати, що всі ці звинувачення сам й друкував.
На хвилі популярності Гаррі з'являється інтерв'ю Ріти Скітер в "Щоденному віщуні" з поміткою "ексклюзивно". Луна розповіла друзям, що батько вигідно продав права на статю редакторові "Віщуна".