ЗНОВУ СОВИНА ПОШТА — двадцять другий розділ книги Гаррі Поттер і в'язень Азкабану. Дія відбувається впродовж червня 1994 року і висвітлює останні дні навчального семестра та повернення Гаррі Поттера до Дурслів.
Сюжет[]
Гаррі і Герміона усвідомлюють, що в них залишилося вкрай замало часу, аби встигнути повернутися в шкільну лікарню, тож починають бігти і ледь не натикаються на Фаджа і Снейпа, встигнувши сховатися. Далі їх гальмує присутність Півза, але зрештою друзям вдається дістатися входу до лікарні якраз вчасно, щоб побачити Дамблдора, розповісти про свій успіх та зайти до палати точно в той момент, коли вони скористалися часоворотом. Мадам Помфрі, вийшовши зі свого кабінету і нічого не підозрюючи, дала їм шоколаду, коли ж раптом до них увірвався розлючений Снейп, репетуючи про те, що це Гаррі допоміг Блеку знову вислизнути. Тим не менш, довести він нічого не може, тож залишає Фаджа приголомшеним своєю поведінкою і прожогом вилетає з палати. Дамблдор, який теж повернувся, питає в міністра щодо дементорів, і Фадж обіцяє повернути їх назад в Азкабан. Незабаром після того, як директор та міністр магії теж покинули палату, до тями прийшов Рон, і Герміона почала йому пояснювати останні події.
Наступного дня друзі блукають територією школи, обговорюючи неймовірні події, що сталися минулої ночі. Їх знаходить Геґрід, сяючий від щастя через втечу Бакбика, і від нього тріо дізнається, що Снейп розказав слизеринцям про «природу» професора Люпина і новина розлетілася усією школою, тому той звільнився й збирає речі. Гаррі поспішає встигнути побалакати із ним. Люпин підтверджує слова Геґріда і пояснює спантеличеному хлопцеві, що мусить йти, бо ніхто з батьків учнів не захоче, аби їхніх дітей навчав вовкулака. Також виявляється, що Дамблдор розповів йому про Гарріну пригоду. Колишній професор повертає хлопцю плаща-невидимку і Карту мародера, а наступної миті з'являється Дамблдор із повідомленням про те, що на Ремуса вже чекає екіпаж. Відмовившись від супроводу, він подякував Гаррі за те, що мав змогу його навчати, і пішов.
Залишившись наодинці із Гаррі, Дамблдор помічає смуток учня, який переконаний, що якщо Петіґру втік, то все було марно, і пояснює йому, що той зробив велику справу, допомігши встановити істину і врятувати невинну людину. Поттер вирішує розповісти директору про пророцтво від Трелоні, в якому вона передбачила повернення Волдеморта за допомогою його слуги, та вважає, що якщо Волдеморт дійсно відновить свою могутність, в цьому буде винен він. Дамблдор заперечує його слова, вказавши на те, що Гаррі врятував Петіґру життя, а отже той йому тепер завдячує, і неодмінно трапиться так, що одного разу хлопець радітиме своєму рішенню. Старий професор вказує на схожість Гаррі із його батьком Джеймсом і те, що він зміг вичаклувати вкрай потужного патронуса, бо знайшов свого батька в собі, після чого залишає Поттера одного з виром думок.
Серед учнів ширяться найрізноманітніші версії того, що сталося тієї ночі, коли щезли Сіріус і Бакбик, але всі вони далекі від істини. Драко Мелфой неймовірно розлючений через зникнення гіпогрифа і вважає, що це справа рук Геґріда. Тим часом старший брат Рона, Персі, вкрай обурився через втечу Блека й марив тим, що, коли він влаштується в міністерство, запропонує власні проекти щодо посилення магічних законів.
Нехай й атмосфера в Гоґвортсі встановилася пречудова, Гаррі зустрічає завершення навчального року у вкрай поганому настрої. Юнака пожирають думки про пророцтво, Петіґру і перспективу провести ще одне літо із Дурслями після того, як в нього з'явилася можливість переїхати до Сіріуса.
Виявляється, що Гаррі, Рон і Герміона цілком успішно склали всі свої іспити, а Ґрифіндор третій рік поспіль виграв чемпіонат гуртожитків.
Настав час повертатися усім додому на літні канікули. У Гоґвортському експресі Герміона розповідає друзям, що вирішила відмовитися від маґлознавства, повернула часоворот і тепер в неї знову буде розклад як в усіх. Рон вже уявляє про те, як було б класно, якби Гаррі зміг приїхати до нього в гості і вони б відправилися на чемпіонат світу з квідичу. Пополудні Поттер помічає за вікном сову, яка тяжіла до вікна їхнього купе. Впустивши її, друзі з'ясовують, що це лист від Сіріуса, який повідомив, що з ним усе добре. Сіріус розповідає, що це він подарував Гаррі «Вогнеблискавку», а також залишає йому офіційний дозвіл на відвідування Гоґсміду; крім того Блек вибачається перед Роном і пропонує хлопаку взяти собі цю сову.
На Кінґс-Крос Гаррі зустрічає дядько Вернон. Помітивши в руках племінника листа, дядько наперед випалює, що нічого не підпише, але Гаррі «заспокоює» його тим, що це лише повідомлення від його хрещеного батька, кримінального злочинця, вбивці і втікача з чаклунської в'язниці, який за нього дуже турбується. Голова родини Дурслів приголомшений, а Гаррі відправляється до виходу з вокзалу в передчутті того, що це літо стане кращим за минуле.