Магічний конгрес Сполучених Штатів Америки (англ. Magical Congress of the United States of America), скорочено — МАКОСША (англ. MACUSA) — чарівний орган влади, який керує магічним населенням Сполучених Штатів Америки. На відміну від маґлівського конгресу, магічний є однопалатним.
В структуру Магічного конгресу США, так само як і в Міністерство магії Великобританії, входить штаб мракоборців.
Історія[]
Ранні роки[]
Магічний конгрес Сполучених Штатів Америки був створений в 1693 році після трагічних подій в Салемі, майже на століття раніше конгресу, створеного немагічним населенням. Це було перше об'єднання чарівників Північної Америки з метою створити для себе закони і фактично заснувати магічний світ в немагічному, подібний до тих, що існували в багатьох інших країнах. Першим завданням, що стоїть перед МАКОСША, було залучення до суду мисливців за головами — чарівників, які зрадили своїх побратимів. Особи, засуджені за вбивства, торгівлю чарівниками, тортури та інші види прояву жорстокості, були страчені за свої злочини. Другою найважливішою задачею по встановленню правопорядку для МАКОСША стала затримання чарівників-злочинців, які втекли до Америки з Європи та інших місць, так як контроль над дотриманням закону тут ще не був організований на такому ж високому рівні, як в інших країнах.
Конгрес створювався за зразком Ради чарівників Великобританії, який був предтечею Міністерства магії. У МАКУСА були обрані представники магічних спільнот з усієї Північної Америки, щоб розробити закони, які регулювали б життя американського магічного співтовариства і в той же час оберігали його.
Першим президентом МАКОСША став Йосія Джексон, чарівник крутої і войовничої вдачі, якого соратники обрали на цей пост в надії, що його бойовий дух дозволить йому справитися з проблемами нової епохи, початок якої ознаменували суди над відьмами в Салемі.
Перше, що зробив Джексон на новій посаді — почав набір і навчання мракоборців. Імена перших дванадцяти добровольців, які пройшли навчання на мракоборців в Північній Америці, знайшли особливе місце в історії чарівного світу США. Перших мракоборців було так мало, а проблеми, які їм належало вирішити, були настільки серйозні, що було ясно: тим, хто береться за цю роботу, можливо, доведеться пожертвувати життям. Нащадки цих чарівниць і чарівників користуються в магічній спільноті Північної Америки особливою повагою. Ось імена перших дванадцяти мракоборців:
- Вільгельм Фішер
- Теодард Фонтейн
- Гондульфус Грейвза
- Роберт Гримсдич
- Мері Джонси
- Карлос Лопес
- Мунго Макдафф
- Кормак О'брайен
- Абрахам Поттер
- Бертільда Рош
- Гельмут Вайс
- Чаріті Вілкінсон
З цих дванадцяти лише двоє дожили до похилого віку: Чаріті Вілкінсон, що стала третім президентом МАКОСША, і Теодард Фонтейн, чий прямий нащадок Агільберт є чинним директором Школи чарів і Чаклунства Ільверморні. Також значний слід в історії залишили Гондульфус Грейвз, чиї нащадки донині мають великий вплив в політиці американського магічного співтовариства, і Абрахам Поттер, чиє далеке спорідненість зі знаменитим Гаррі Поттером кілька століть потому було встановлено скрупульозними дослідниками генеалогії.
За свою історію МАКОСША не менше п'яти разів змінювала своє місцезнаходження. У перші роки існування організації не було власного місця засідань. Її члени збиралися в різних місцях, щоб не-маги їх не виявили.
Перша штаб-квартира МАКОСША розмістилася у величному зачарованому будинку, який для цього звели в Аппалачських горах. Однак з часом виявилося, що його віддалене розташування є незручним — тим більше що чарівники, подібно не-магам, воліли селитися в містах.
У 1760 році МАКОСША переїхав в місто Вільямсберг в штаті Вірджинія, в будинок, де проживав екстравагантний президент Конгресу Торнтон Гаркавей. Відомий крім інших своїх захоплень тим, що розводив шішуг – собак, дуже схожих на Джек-Рассел-тер'єр, але з роздвоєним хвостом. Відданість шішугів чарівникам порівнянна лише з їх нетерпимістю до не-магів. До нещастя, зграя президента Гаркавея покусав кількох місцевих не-магів, які дві доби після цього не могли говорити, а тільки гавкали. Це порушення Статуту про секретність змусило Гаркавея з ганьбою залишити свій пост. (Можливо, те, що саме в Вільямсберзі з'явилася перша в США спеціалізована психіатрична лікарня, зовсім не випадково. Не-маги, які спостерігали дивні явища неподалік від резиденції президента Гаркавея, могли зійти за божевільних, хоча насправді були цілком здорові).
Потім МАКОСША перемістився в Балтімор, в резиденцію президента Ейбл Флемінг. Але коли почалась війна за незалежність США і в місті влаштувався не-магічний Конгрес, члени МАКОСША зі зрозумілих причин занепокоїлися і перебралися в місце, нині відоме як місто Вашингтон.
Саме тут у 1777 році відбулися скандально відомі дебати «Країна або вид?», організовані президентом Елізабет Макгіллігадді. Тисячі чарівниць і чарівників злетілися в МАКОСША звідусіль, щоб взяти участь у цьому надзвичайно багатолюдному засіданні, заради якого Велику палату зборів довелося магічним чином розширити. Обговорювалося наступне питання: чи має магічне співтовариство Америки проявити лояльність до своєї країни або до спільноти чарівників всього світу? Є їх моральним зобов'язанням приєднатися до американських не-магам у війні за звільнення від влади британських маґлів? Або це просто не їхня війна?
Спори про втручання затягнулися, розгорілися неабиякі дебати. Ті, хто був за втручання, акцентували увагу на те, що можуть врятувати людей, ті, хто був проти, вважали, що чарівники ризикують видати себе в бою. У Міністерство магії в Лондоні направили гінців з питанням, чи збираються там битися. Прийшов коротка відповідь: «Ми утримаємося». Знаменита відповідь Макгіллігадді, була коротшою: «Бачите». Офіційно американські чарівниці й чарівники не брали участі у війні, але насправді вони неодноразово втручалися в бої, щоб захистити сусідів не-магів, і пізніше відзначали День Незалежності разом з іншими американцями, хоча і не завжди поруч з ними.
Великим випробуванням для конгресу і всього чарівного світу стало одне з найбільш серйозних порушень Міжнародного Статуту про Секретність, яка сталася з вини Доркас Твелвтріс — дочки Аристотеля Твелвтріса, вірного соратника президента, Зберігача скарбниці і драґотів. Розголошення Доркас відомостей про магічне співтовариство, секрети місцезнаходження МАКОСША і Школи чарів і Чаклунства Ільверморні, Міжнародної конфедерації магів та про методи, за допомогою яких ці організації захищають і приховують магічну спільноту, що призвело до прийняття «Закону Раппапорт», який обмежував американських чарівників, і так не зовсім ладнаючих з недовірливим населенням не-магів, ще глибше в підпілля. Також це змусило МАКОСША переїхати в інше місце.
У 1892 році відбулося чергове порушення секретності, з вини, як вважають історики, Ірен Нідандер, голови комітету захисту (людиноподібних) магічних істот, чиє розуміння своїх обов'язків зводилося до репресій проти будь-якого єті, «перейшла межу». У результаті Великого Повстання Сасквотчей і прибуття йєті в Вашингтон, треба було масово застосувати чари забуття, а також серйозно ремонтувати штаб-квартиру. Магічному конгресу знову довелося шукати новий сховок, і тому протягом кількох років чарівники таємно брали участь у будівельних роботах по зведенню нового хмарочоса в Нью-Йорку. Коли «Вулворт Білдінг» був добудований, у ньому розмістилися не тільки не-маги — при використанні відповідних заклинань все всередині перетворювалося в приміщення для чарівників. Єдиним вказівкою на те, що тут розташовується нова секретна штаб-квартира МАКУСА, стала кам'яна фігурка сови над входом. Тут магічні уряд перебував протягом 20-х років в XX-му столітті.
Як це зазвичай і буває в керівних організаціях чарівного світу, найбільший підрозділ в Конгресі — департамент захисту магічного правопорядку.
У 1920-х закон Раппапорт все ще діяв, і в МАКОСША було кілька відомств, що не мали аналогів в Міністерстві магії. Серед них були, наприклад, відділ по розслідуванню небажаних зв'язків з магами і відомство, яке виробляло та затверджувало справжність дозволів на носіння чарівної палички, які кожен громадянин або гість країни був зобов'язаний завжди мати при собі.
Ще однією істотною відмінністю в організації життя чарівного співтовариства в США та в Сполученому королівстві був характер вищої міри покарання. Якщо у Великобританії чарівників і чарівниць, винних у серйозних злочинах, відправляли до в'язниці Азкабан, то в Америці таких злочинців страчували.
Президентом МАКОСША в 1920-ті роки була Серафіна Піквері з міста Саванна. Департамент захисту магічного правопорядку на той момент очолював Персіваль Грейвс, шановний нащадок одного з перших дванадцяти американських авррів.
На початку XX століття в Магічний конгрес прибуває відомий магозоолог Ньют Скамандер.
Наші дні[]
У 2014 році президентом конгресу був Семюель Дж. Куагог. Після перемоги Збірної США над Збірною Ліхтенштейну в одному з матчів Чемпіонату світу з квідичу в Аргентині, американці викрали талісман команди Ліхтенштейну, авгурея Ганса. Він був повернений тільки після переговорів Куагога з міністром магії Ліхтенштейну, Отто Обермейером.