Маєток Мелфоїв (англ. Malfoy Manor) - старовинний особняк і ділянка землі з парком в Уилтширі, що
належить старому роду Мелфоїв і переходить з покоління в покоління.
Територія 
Редагувати
До маєтку веде широка під'їзна дорога, обсаджена живоплотом. На вході стоять високі ковані ворота з чавунною решіткою
Усередині доріжка по обидва боки обсаджена густими тисами, за ними знаходиться фонтан. За живоплотом розгулює білий павич.
Будинок Редагувати
Чотириповерхова будівля з невеликими баштами, розташованими симетрично
Маєток облаштовано цілком класично. Всередині є великий зал, де в 1997 році збиралися смертежери. Будинок обставлений шикарними меблями.
В оповіданні згадується про велику трапезну, в якій знаходився довгий стіл, де було достатньо місця приблизно для двох десятків людей. Не йдеться про кількість спалень, але їх явно досить, щоб смертижери не тулилися в коридорах. Також в будинку є досить велике підземелля. Цілком ймовірно, воно задумувалося як в'язницю (наявність міцних дверей і антімагіченого захисту говорить про первинне призначення підвалу).
Історія Редагувати
Земля в графстві Уїлтшир, на якій побудований особняк, була дарована Арманду Малфою королем Англії Вільгельмом I, в XI столітті за вірну дружбу і, ймовірно, магічне сприяння в завоюванні Англії.
З давніх часів будинок передавався у спадок в чистокровній сім'ї Мелфоїв. Ним володіли такі відомі члени сім'ї як Брутус Мелфой, Абраксас Мелфой, Луціус Мелфой і Драко Мелфой, який, можливо, згодом передав будинок своєму синові Скорпіусу Мелфою.
Після Першої магічної війни Луціус Мелфой зберігав в підвалах маєтку темні артефакти, за які міг отримати навіть термін в Азкабані.
Маєток було використано, як штаб-квартира Лордом Волдемортом і смертежерами під час Другої Магічної Війни, попри невдоволення подружжя Мелфоїв. Там, на другому поверсі, в трапезній, була убита професор маглознавства Чаріті Бербідж через те, що стверджувала на уроках, що магли майже не відрізняються від магів.
У підвалах маєтку, колишніх, ймовірно за тих давніх днів темницями, в 1997-98 роках тримали ув'язнених чарівників, схоплених або викрадених за наказом Волдеморта. Завдяки Добі Гаррі Поттер зміг організувати втечу в'язням.
Після війни Мелфої знову відчули себе повними господарями родового гнізда.
