Морфін Ґонт

Морфін Ґонт
Зовнішній вигляд
Стать	Чоловіча
Родина
Ярволод Ґонт (батько) † Меропа Ґонт (сестра) † Том Редл (племінник) † Том Редл-старший (зять) † Дельфіні (внучата племінниця) Салазар Слизерин † (предок) Кадмус Певерел † (предок) Гормлайт Ґонт † (предок) Корвінус Ґонт † (предок)

„Уссі-сюссі, змійка в русі, на підлогу гуп! А нечемний Морфін цвяшком до дверей луп-луп!”

— Морфін наспівує на парселмові

Морфін Ґонт (англ. Morfin Gaunt) — чистокровний чарівник, парселмовець, нащадок Салазара Слизерина і дядько Волдеморта по материній лінії.

Морфін був одним з останніх представників родини Ґонтів і помер в Азкабані, де відсиджував термін за вбивство, котрого насправді не здійснював.

У 1943 році він був підставлений своїм племінником, який його паличкою вбив свого батька, бабусю і дідуся, а потім змінив Морфіну пам'ять, після чого той вважав себе вбивцею. Міністерство магії, знаючи про відношення звинуваченого до вбитої родини, без зайвих вагань довічно ув'язнило Морфіна; до того ж, ніяк не виправдовувався, а, навпаки, пишався вчинком.    

Біографія

Раннє життя

Морфін жив разом зі своїм батьком і сестрою в жалюгідній халупі на околиці селища Малий Генґелтон. Практика Ґонтів продовжувати рід шлюбами на найближчих родичах заради збереження "чистої крові" завершилася тим, що нові покоління народжувалися з психічними відхиленнями, сімейні статки від непомірного марнославства і великої любові до надмірності були втрачені ще за декілька поколінь від останніх представників родини, і тому останні нащадки колись великого роду перебивались крадіжками в маґлів, існуючи у злиднях. Тим не менш, знаходження на самому дні анітрохи не хвилювало гордія Морфіна, віддаючого перевагу визначати статус чарівника за його прізвищем і походженням.

Морфін повністю поділяв думку батька щодо вищості чистокровних над іншими верствами магічного світу, тим паче над маґлами. І підтримував гніт молодшої сестри, котра не демонструвала ані великих магічних навичок, ані схильності к сімейним ідеалам. Одного разу Морфін помітив, як погануля Меропа очей не зводила від маґла Тома Редла, і вирішив за потрібне "поспілкуватися" з Редлом наодинці. Він вже неодноразово нападав на маґлів, однак цей випадок перейшов межу і привернув увагу Міністерства магії...

Перше ув'язнення в Азкабані

Наступного дня до оселі Ґонтів навідався працівник Міністерства з відділу дотримання магічних законів Боб Оґден. Оґдена зустріли парселмовою, пихатістю і щирим нерозумінням того, у честь якого свята напад на "брудного маґла" — це страшний злочин. А коли Ярволод дізнався від Морфіна подробиці його вчинку, то остаточно оскаженів і кинувся душити доньку. Оґдену не залишалося нічого іншого, окрім як зв'язати "любого" татуся і бігти за підмогою. 

За чверть години до Ґонтів повернувся Оґден з загоном аврорів, Морфін з батьком спробували чинити опір, але були приборкані, заарештовані і притягнуті до слідства. Чарверсуд визнав обох винними. Рецидивіста Морфіна приговорили до трьох років ув'язнення в Азкабані. 

Друге ув'язнення в Азкабані і смерть

Влітку 1943 року до Морфіна, залишившегося на самоті, явився його 16-річний племінник, народжений Меропою від Редла. Через блискавичну схожість Редла-молодшого зі своїм батьком, Морфін спочатку прийняв його за Редла-старшого. Розповівши про те, як Меропа була закохана в того Тома, як той покинув її вагітною і прирік на смерть, Морфін був оглушений Волдемортом. Майбутній Темний лорд використав паличку Морфіна задля вбивста ненависного батька і маґлівських діда з бабцею, а потім змінив дядьку пам'ять, змусивши вважати себе вбивцею. 

Ілюстрація Морфіна в Азкабані.

Смерть Редлів викликала резонанс в Малому Генґелтоні, на тілах не залишилося жодного сліду, але в міністерстві одразу збагнули, що це було відьомське вбивство. Там також знали, що через долину від редлівського будинку живе маґлоненависник, якого вже засуджували за напад на одну із жертв вбивства. Отож, представники міністерства знову нагрянули до Морфіна. Той одразу зізнався, що скоїв, вдаючись в деталі, яких не міг знати ніхто, крім вбивці. Морфін пишався, за його словами, вбивством тих маґлів, мовляв всі ці роки чекав нагоди. Він віддав свою чарівну паличку, яку за результатами експертизи визнали тією, з якої були випущені вбивчі закляття, і без жодного спротиву дозволив відпровадити себе в Азкабан. Його непокоїло тільки те, що зник батьків перстень. 

Морфін доживав віку в Азкабані, оплакуючи втрату останньої Ярволодової реліквії, й був похований поблизу в'язниці. В останні тижні життя Морфіна до нього навідався Албус Дамблдор і з великими труднощами добув з нього спогади п'ятидесятирічної давнини. Побачивши, що вони містять, Дамблдор домагався звільнення Морфіна, та поки в міністерстві вирішували, той уже помер.    

Зовнішність

До першого терміну в Азкабані Морфін описаний як чоловік зі сплутаною чуприною, настільки брудною, що годі було зрозуміти, якого в нього колір волося, з браком зубів, і маленькими темними очима, які дивилися в різні боки. На думку Гаррі, він міг би здатися кумедним, але здавався моторошним. У 1943 Морфін заріс бородою і волоссям, що навіть неможливо було розгледіти його очі і рота.     

Особистість і риси характеру

Через звичай Ґонтів одружуватися на двоюрідних братах і сестрах їх рід був відомий своєю неврівноваженістю та схильністю до насилля, що передавалися з покоління в покоління. Ця тенденція не обійшла й Морфіна, котрий справляв враження моторошного і схибленого чоловіка. 

Не бачачи необхідності дотримуватися законів і не думаючи про наслідки, він спокійно дозволяв собі скривдити якогось маґла з застосуванням чарів. По своїй натурі садист, Морфін полюбляв вбивати змій, а одну пригвоздив до дверей хатини. Садистські нахили парубком він демонстрував і в бік сестри Меропи, яка не виправдала батківських очікувань. Кажучи про батька, Ярволод був єдиною людиною в жалюгідному житті Морфіна, до якої той відчував повагу і, свого роду, любов. Він беззаперечно слухався Ярволода, підтримував в гнобленні Меропи і поглядах на життя. Кращим від нього він був хіба що в самозабезпеченні, бо спокійно собі існував після повернення Азкабану навідміну від Ярволода, позбавленого побутових навичок. 

Цікаво, чому Морфін, так переймаючись зберіганням крові Ґонтів не заплямованою і продовженням роду, не намагався знайти собі дружину чи дівчину-чарівницю, від якої мав би дитину. Скоріш за все, клепки йому бракувало у всіх відношеннях. 

Магічні здібності

Морфін досить здібний чаклун як для того, хто ніколи не відвідував магічних навчальних закладів. До того ж, він міг виконувати замовляння не вимовляючи їх назви, що є ознакою неабиякої майстерності. Крім того, він наслідковий парселмовець. Скоріш за все, його навчанням займався батько, а практикувався Морфін вже на тваринах чи маґлах.        

Відносини

В родині

Ілюстрація родини Ґонтів в 1920-их.

Відносини Морфіна з батьком і сестрою вкрай неоднозначні. Він дуже поважав Ярволода, корився йому і підтримував у глузуванні з Меропи. Коли Боб Оґден зв'язав Ярволода, Морфін відразу почав цілити по працівнику міністерства закляттями. Морфін повністю ввібрав в себе батьківські погляди щодо маґлородців і маґлів, і заходив далі простого осудження існування таких "негідних істот", час від часу нападаючи на звичайних мешканців селища. В певному розумінні, це був прекрасний взаємозв'язок. 

В той же час Меропу він, м'яко кажучи, не сприймав. Для нього було звичайною справою фізично чи словесно скривдити сестру, вважаючи її сквибкою. Дізнавшись про одруження Меропи з маґлом Томом Редлом, він назавжди викреслив це ім'я зі свого життя і вважав зрадницькою хвойдою, що своїм вчинком занапастила велику спадщину і отримала те, що заслуговувала. 

Том Редл-старший

Певна річ, він ненавидів старшого Редла всім своїм серцем, а особливо, коли той зробив Меропу матір'ю. Редл, в свою чергу, не бачив сенсу помічати такий бруд як Ґонти. Своєю пихою вони коштували один одного. В той же час, Морфін вважав вчинок Редла, що полишив його сестру на призволяще, цілком правильним 

Том Редл-молодший

Том Ярволод Редл, племінник Морфіна.

Про свого племінника Морфін нічого не знав, власне, він зовсім не підозрював, що в Меропи ще й дитина від брудного маґла з'явилася.          

Вперше і востаннє вони зустрілися у 1943 році, коли Редл-молодший, цікавлячись своїм походженням, вийшов на прізвище Ґонтів. Побачивши, в яких умовах живе Морфін, майбутній Волдеморт не відчув нічого окрім огиди і не погребував підштовхнути чистокровного родича в Азкабан. Хоча можна припустити що того вечора Морфін був щасливий побачити, що в їх роді, незважаючи на порушену тенденцію, з'явився достойний маг.          

Етимологія

• Ім'я Морфін є варіацією англо-французького прізвища "Морфей", що означає "зловісний" або "злощасний". Що, в цілому, відображає його характер. 
• Можливо це також посилання на давногрецького бога сновидінь Морфея, чиїм іменем назвали морфін, заспокійливий снодійний препарат. Особисті Морфіна є цілковитою протилежністю цьому через постійний гострий фізичний і емоційний біль, частково через самого себе, а в основному завдяки племіннику, котрий змусив його розум "заснути".             

За лаштунками

• В екранізації книги "Гаррі Поттер і Напівкровний принц" спогади про Морфіна і його родину не з'являються. Сцени з цим не увійшли в фінальну версію фільму.

Поява

• Гаррі Поттер і Напівкровний принц (перша поява, тільки у спогадах)
• Гаррі Поттер і Смертельні реліквії (тільки згадка)