Рубеус Геґрід (англ. Rúbeus Hágrid) - напівкровний чарівник, наполовину людина, наполовину велетень. Прихильник Албуса Дамблдора.
Біографія[]
Дитинство (1928-1940)[]
Рубеус Геґрід народився 6 грудня 1928 року у родині чарівника містера Геґріда та велетки Фрідвульфи. Геґрід підростав у графстві Ґлостершир, лісі Діна. Коли йому було десь три роки, мати покинула батька та повернулася до поселення велетнів. Як наслідок Геґрід майже не пам’ятав матері, а ось батька згадував з любов’ю. Будучи напівгігантом, Геґрід вже у шість років обігнав батька за габаритами, полюбляючи брати його на руки та гратися.
Шкільні роки (1940-1943)[]
Геґрід навчався в Гоґвортсі на факультеті Ґрифіндор в один час разом із Томом Редлом (Рубеус на два роки молодший). На третьому курсі майбутній Темний Лорд несправедливо звинуватив напіввелетня у відкритті Таємної Кімнати та нацькуванні Жаху Слизерину на загиблу студентку. Хоча звинувачення не були підтверджені, Міністерство Магії виключило Геґріда зі школи і переломило його чарівну паличку. Завдяки професору Албусу Дамблдору, який викладав тоді трансфігурацію, Геґріда лишили в Гоґвортсі і вивчили на лісника. З тих пір він мешкає біля шкільного замку в своїй хижці. Не дивлячись на заборону чаклування, Геґрід залишив уламки своєї чарівної палички (ймовірно, якимось чином поремонтувавши її) і вмонтував їх у рожеву парасольку, якою зрідка таємно творить легкі закляття.
Перша чаклунська війна (1970-1981)[]
У роки першого пришестя Волдеморта Геґрід вступає в Орден Фенікса. У цій організації він залишається і під час Другої чаклунської війни. Професор Дамблдор напрочуд довіряє ліснику. Геґрід відшукав Гаррі під уламками будинку Поттерів в ніч загибелі його батьків і привіз його до Дурслів. Також він прибуває до одинадцятирічного Гаррі і каже хлопчикові, що той чарівник. Ще йому доручено забрати Філософський камінь з Ґрінґотсу.
Між війнами (1981-1995)[]
Зустріч з Гаррі Поттером[]
31 липня 1991 року Геґрід був посланий Дамблдором нарешті розказати Гаррі Поттеру листа щодо зарахування "хлопчика, що вижив" в школу Чарів і Чаклунства Гоґвортс. Листа, який так наполегливо протягом декількох тижнів ігнорують дядько і тітка хлопчини, заради чого переховуються з дітьми в халупі на невеличкому острівці навколо океану. Неприємною несподіванкою для лісника стає повне незнання Гаррі своєї спадщини і Рубеус любо виправляє це непорозуміння, розповівши правду, ретельно замовчувану Дурслі, про походження юного Поттера і прикру історію загибелі його батьків. Простодушний, добрий ключник Гоґвортсу справляє на Гаррі гарне враження і закладає основу довгої щирої дружби. Він допомагає Гаррі із закупівлею необхідних речей для навчання, знайомить з алеєю Діаґон в цілому і, що особливо важливо, банком чарівників. У банку, окрім потрібних для купівлі грошових одиниць, за наказом Дамблдора Геґрід також забирає легендарний міфічний філософський камінь. Ще саме від Геґріда Гаррі отримує свій перший у житті подарунок на день народження, полярну сову Гедвіґу. Наостанок, в кінці дня він дає Гаррі квиток на Гоґвортський експрес і залишає по собі приємні спогади.
1991-1992 роки[]
Перенісши філософський камінь до стін Гоґвортсу, Геґрід став одним з захисників артефакту. Йому належав багатоголовий пес Флафі, котрий був першою перепоною на шляху до кімнати з каменем. Протягом навчального року Гаррі, разом зі своїми кращими друзями Рональдом Візлі і Герміоною Ґрейнджер, зрозумів, що саме заховано в школі. Однак Геґрід категорично відмовляється присвятити зацікавлену трійцю у цю справу. Утім, саме його слова про те, що справа стосується виключно Дамблдора й Ніколаса Фламеля, дає невгамовним ґрифіндорцям змогу скласти мозаїку воєдино, знайшовши довідку про Фламеля і найвідоміший його винахід.
Крім Гаррі, Рона і Герміони, що палають бажанням знати все це суто з цікавості і не допустити потенційної крадіжки, філософський камінь намагається здобути і один з викладачів Гоґвортсу, професор Квірел, але вже з практичного інтересу. Квірел знаходився під владою Волдеморта, який прагнув повернути свою міць, а одна з властивостей каменю передбачала можливість відродити втрачене тіло. Отож, навесні 1992 року замаскований Квірел підсів до Геґріда у шинку і запропонував придбати бажане Геґрідом драконяче яйце. Слово за словом, і сп'янілий лісник виказав слабкість Флафі — гра музичних інструментів, під час якої тварина намертво засинає. Гаррі було добре відомо про мрію Геґріда мати дракона і ось таке легке придбання доволі рідкісного екземпляру в звичайному пабі з рук незнайомця здалося йому вкрай підозрілим. Золота трійца випитала у ключника подробиці купівлі яйця і той зрозумів, що вибовтався перед незнайомцем.
Тим часом з яйця з'явився дракон, якого Геґрід назвав Норбертом. Ріс він занадто швидко, тому, попри свою волю, Геґрід, аби не допустити біди, погодився відіслати "хатнього" улюбленця до Румунії через людей брата Рона, Чарлі, які працювали з драконами. Дізнавшись, що Волдеморт намагався викрасти камінь, використовуючи надану ним інформацію, Геґрід не міг собі цього пробачити, але Гаррі вдалося заспокоїти нервового лісника. Бажаючи виправдатися перед хлопцем, Геґрід встановив контакт з деякими давніми друзями батьків Гаррі і зробив для нього в подарунок спеціальний фотоальбом з магічними знімками Джеймса і Лілі.
1992-1993 роки[]
У 1992 році Таємна Кімнату знову було відчинено. Через це постраждалолдекілька гоґвортських и студеівті привид ҐрифіндорусуУ В цьому, як і першого разу, помилково звинуватили Геґріда. Луціус Мелфой і всі члени опікунської ради виступили з заяво— ю і Геґріда посадили в Азкабан. Коли правда з'ясувалася - лісника випустили.
1993-1994 роки[]
До моменту виходу професора Кеттлберна на пенсію Рубеуса Геґріда повністю реабілітували в очах магічного співтовариства (це заслуга Гаррі і його друзів). Тому Дамблдор призначає його викладачем догляду за магічними істотами.
На першому уроці професор Геґрід представляє учням гіпогрифів. Драко Мелфой спровокував гіпогрифа Бакбика і той напав на слизеринця. За це Геґріда викликали на слухання в Міністерство магії. Рубеус програв суд — і Бакбика засудили до страти. Однак завдяки друзям гіпогрифа вдалося врятувати.
Коли Гаррі і Рон посварились з Герміоною і не розмовляли, Геґрід їх помирив.
1994-1995 роки[]
На наступний рік Гоґвортс приймав у себе Тричаклунський Турнір . Разом з делегацією академії Бобатон приїжджає і її директор, Олімпія Максім. Вона теж - напіввелетень. Між нею і Геґрідом зав'язуються дуже теплі стосунки.
Перед першим завданням турніру Геґрід показує Гаррі Поттеру драконів, з якими той мав боротися, викрадаючи їхнє золоте яйце.
У грудні 1994 року Геґрід бере участь у Святковому балі, після якого розказує по секрету мадам Максім про своє походження.Цю розмову підслухала Ріта Скіттер і написала скандальну статтю. Після цього на Геґріда посипався шквал образ: деякі батьки не хотіли, щоб їхніх дітей навчав напіввелетень. Професор впав в депресію і деякий час відмовлявся викладати. Змінити свою думку його переконав Дамблдор.
Друга магічна війна (1995-1998)[]
1995-1996 роки[]
Після відродження Волдеморта Дамблдор намагається зібрати якомога більше прихильників. Ті ж завдання ставить собі і Темний Лорд. До колонії велетнів, які живуть десь в горах, йдуть Гегрід і мадам Максім. Їх місія терпить фіаско, оскільки в гру вступили смертежери. Велетні розділилися на два табори: ті, хто за Дамблдора, і ті, хто за Волдеморта.
У нічному побоїщі велетнів прихильники Темного Лорда перемогли. Геґрід і мадам Максім повернулися додому ні з чим. Гегрід веде з собою ще й велетня Ґропа, який виявився його єдиноутробним братом. Цей попутник вельми затримав Рубеуса в дорозі, і мадам Максім, яка поспішала до початку навчального року в Бобатон, залишає їх одних.
Повернувшись до Гоґвортсу, професор догляду за магічними істотами стикається з новоспеченим Шкільним Інквізитором Долорес Амбридж. Цілий рік Амбридж, яка ненавидить напівкровок і напівлюдей, чіпляється до Геґріда, виставляє його посміховиськом перед учнями. Зрештою, вона залишила його на випробувальний термін, який Геґрід ігнорує, а потім спробувала його звільнити і заарештувати. Рубеус змушений був тікати з замку. Після звільнення Амбридж Геґрід був відновлений на посаді.
1996-1997 роки[]
Як не дивно, саме ніжна і безмежна любов Геґріда до небезпечних чудовиськ допомагає Гаррі Поттеру в його намаганнях дізнатися у професора Слизорога справжній зміст підправленого спогаду про Волдеморта. Коли навесні 1997 року помирає Арагог, величезний павук, що був колись домашнім вихованцем лісника, Гаррі призводить Слизорога на похорон акромантула. А пізніше, коли професор розм'як від випитого на поминках, переконує його поділитися справжнім спогадом.
1997-1998 роки[]
Влітку 1997 року Гегрід бере участь в операції «Сім Поттерів» і мало не гине, намагаючись врятувати Гаррі від нападників-смертежерів.
Рубеус Геґрід залишається в Гоґвортсі і тоді, коли директором школи стає Северус Снейп. Після різдвяних канікул лісник влаштував в школі вечірку для підтримки Гаррі Поттера і змушений був знову бігти з Гоґвортсу.
Рубеус Геґрід і його брат Ґроп брали участь в Битві за Гоґвортс. Геґрід був узятий в полон смертежерами, його зв'язали і привели на ту саму галявину, де Темний Лорд очікував, коли Хлопчик, що вижив, прийде на побачення з власною смертю. І коли Гаррі «помер», збожеволілий від горя лісник на руках поніс його до замку ...
В епілозі сьомої книги (а це 2017 рік) говориться, що Геґрід продовжує працювати в Гоґвортсі.
Характер[]
Геґрід добродушний, терплячий, уважний і співчутливий. Він відчуває величезну любов до тварин, готовий в кожному монстрові розгледіти милого домашнього улюбленця, тому в нього виходить приручити навіть найлютіших з них. Деякі вважають, що він відлюдник, незграбний, неосвічений... Але це не так. Якщо Геґрід з ким-небудь подружиться, то більш відданого друга ви не знайдете. Особливу теплоту він відчуває до Гаррі Поттера і його друзів, тому завжди був радий бачити їх у себе в гостях.
Також Геґрід не честолюбний і не намагається нажити собі ворогів. Він працює лісником, і його це цілком влаштовує. Навіть після того, як його відновили в правах на використання магії, а Дамблдор прийняв його на посаду професора догляду за магічними істотами, життя Геґріда не надто змінилося. Він продовжував жити в своїй хатині та доглядати за Забороненим Лісом і його мешканцями і навіть не розлучився зі своєю старою зламаною паличкою. Уроки зі студентами він вів на відкритому повітрі і у відповідності зі своїми уявленнями про те, які тварини небезпечні, а які ні.
Домашні улюбленці[]
Геґрід відчуває прихильність до всіляких величезних тварин і монстрів. Точніше, у всякому монстрі він готовий розгледіти милого домашнього улюбленця. І ставиться з щирою любов'ю навіть до найбільш кровожерливих із них. Під час свого навчання в школі Геґрід таємно проніс в Гоґвортс дитинча акромантула Араґоґа, і вирощував його там. Серед його вихованців - вовкодав Іклань і триголовий пес Флафі, гіпогриф Бакбик і виведені ним вибухозаді скрути... А також дракон породи норвезький хребтоспин Норберт (який виявився самкою), якого Геґрід мусив віддати в Румунію.
Під час битви за Гоґвортс, коли в замок вриваються акромантули, Гегрід кричить: «Не чіпайте їх, не вбивайте». І не зовсім зрозуміло, кому він це кричить: павукам, сподіваючись, що вони припинять нападати на замок, або чарівникам, які можуть погубити дурних звіряток. Геґрід - єдиний в Англії, хто зміг приручити тестралів. Його улюбленець був першим народженим на території Забороненого Лісу тестралом. Геґрід дав йому ім'я - Тенебрус
Взаємовідносини[]
Золоте тріо[]
Тріо друзів завжди було в дружбі з Гегрідом. Гаррі познайомився з Геґрідом в 11 років. Саме Рубеус Геґрід розповів Гаррі, що він є чарівником. Саме Геґрід показав Гаррі перші дива. І саме Геґрід став тією людиною, який забрав його від Дурслів. Геґрід відвів Гаррі на алею Діаґон і відкрив йому основні таємниці світу чарівників. З таким захисником Гаррі вперше в житті відчуває себе в безпеці, адже ніякому Дадлі з дружками не спаде на думку тебе кривдити, якщо поруч крокує грізний і сильний Гегрід ... Трохи пізніше Гаррі знайомить з Геґрідом своїх гоґвортських друзів, Рона і Герміону. Після цього вони часто ходили до нього в гості. Рубеус пригощав їх кексами власного виробництва і чаєм. Правда, кулінар з нього не дуже вмілий, тому друзі з ввічливості лише вдавали, що їдять це частування.
Албус Дамблдор[]
Для Геґріда Дамблдор був еталоном досконалого чарівника. Геґрід вміє розгледіти в людині доброту і бути вдячним. Він відданий Дамблдорові з самого дня свого виключення з Гоґвортсу, коли професор дозволив залишитися йому при замку і працювати лісником.
Геґрід нікому не дозволить образити професора Дамблдора в його присутності. Дамблдор теж високо цінує Геґріда. «Я б довірив йому своє життя», - абсолютно серйозно каже старий директор. Сам Дамблдор не раз підтримував Геґріда в скрутні хвилини - і коли стало широко відомо, що мати Геґріда велетень, і Геґріду стали приходити ревуни з вимогою звільнитися зі школи, і коли гіпогрифа Бакбика наказали стратити, Дамблдор завжди був поруч. Ще наприкінці 70-их, вступивши в Орден Фенікса, Геґрід активно брав участь у Першій магічній війні. А на початку другої за дорученням Дамблдора очолював операцію з переговорів з велетнями. Смерть Дамблдора стала для Геґріда трагедією. Він дуже довго не міг прийти до тями після похорону.
Драко Мелфой[]
З дитинства Драко чув про Геґріда, що той дикун - якийсь прислужник в Гоґвортсі і взагалі «дубина неотесана». Побачивши, що Гаррі тепло відноситься до Рубеуса, Драко починає все частіше відгукуватися про нього зневажливо. Правда, робить це здебільшого за очі. Висловлювати свої претензії викладачеві прямо в обличчя Мелфой не звик. Тим більше, що такі спроби Геґрід відразу суворо забороняє. Не змінило нічого у ставленні Драко до Геґріда і те, що професор став між ним і розлюченим гіпогрифом, рятуючи життя Мелфоя. Утім, почуття подяки - рідкісний гість у душі Драко.
Том Редл[]
Ще в школі Гегрід і майбутній Темний Лорд Том Редл були ворогами. Том, відкривши Таємну кімнату і випустивши з неї василіска, почав винищувати нечистокровних чарівників. Дізнавшись про те, що Геґрід тримає у себе акромантула Арагога, Том вирішує скористатися цим. Він застає Геґріда, що ховає павука, і переконує директора, що саме напіввелетень стоїть за смертю Міри. Геґріда виключають зі школи, але стараннями Дамблдора він стає лісничим Гоґвортсу.
Цікаві факти[]
- Має деякі проблеми з орфографією, якщо на торті в першому фільмі поттеріани він написав не HAPPY, а HAPPEE.
- Часто вживає просторічні слова, що додає його мові неповторність і образність.
- Кров велетнів, яка тече в жилах Рубеуса, робить його невразливим до простих заклинань.
- Також є відомості, що на нього не діє багатозільна настійка, тому що Рубеус не є в повному розумінні людиною.
- Має алергію на кішок.
- Згідно з припущенням Гаррі, у Геґрідовій парасольці може бути захована стара шкільна чарівна паличка Геґріда, яка дає велетню можливість чарувати (хоча можливий спосіб відновлення такої палички невідомий, оскільки вона була розламана, коли Геґріда відрахували з Гогвортсу).