Смертежери (англ. Death Eaters) — спілка темних чаклунів у книжках Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера.
Діяльність[]
Передумови створення[]
Ще за часів свого навчання в Гоґвортсі Том Редл, майбутній Темний Лорд, згуртував навколо себе строкате коло однодумців. За словами колишнього директора школи Чарів і Чаклунства Албуса Дамблдора, група була мішаниною слабаків, що потребували захисту, честолюбців, охочих погрітися в променях чужої слави, та розбишак, які тяглися до ватажка, спроможного продемонструвати їм найвитонченішу жорстокість. Том тримав їх залізною рукою і хоча по школі траплялися жахливі речі за участі цих молодиків, надійно пов'язати подібні випадки з його компанією не вдавалося. Частина тих, хто тягнувся до блискучого у своїх здібностях Редла в Гоґвортсі, пізніше склала основу "Смертежерів".
Становлення організації[]
Станом на 1970 рік чутки про таких особистостей, як «смертежери», набули певних обертів, як і чутки про «благородні» діяння Редла, що вже остаточно відмовився від свого імені на користь "Лорд Волдеморт", загалом. Темний Лорд заручився підтримкою вихідців з багатьох шляхетних чистокровних родин, давніх шкільних товаришів, іноземних чарівників, із якими познайомився під час своїх подорожей та іншими небайдужими до справи. Позначкою смертежерів стала Темна Мітка — череп, з якого, переплітаючись, вилазила змія. Волдемортом використовувалася задля виклику того чи іншого побратима, а безпосередньо самі смертежери зробили з неї свого роду візитівку, випускаючи цей символ замовлянням в небо над місцем скоєння вбивства.
Волдеморт був цілковитим лідером установи: саме він надавав всі накази смертежерам, після свого відродження карав тих, що не були вірними йому. Жорстоко контролював дії смертежерів. Том Реддл ніколи не потребував друзів, а особливо після створення горокраксів. Проте деяких смертежерів він цінував більше за інших (Белатриса Лестранж, Луціус Мелфой, Северус Снейп).
Штаб-квартира організації розташувалася в маєтку Мелфоїв.
Головною ідеєю Волдеморта була чистота крові. Тому, перш за все, смертежери знищували маґлонароджених, знущалися над маґлами. Після оголошення Першої війни, Волдеморт почав знищувати всіх чаклунів, що не були згодні з його поглядами. Наводили панічний страх на всіх мешканців Великобританії. Широко використовували заборонені закляття: Круціатус, Авада Кедавра та Імперіус.
Збори Смертежеров
Волдеморт, що був одним із найкращих учнів Гоґвортсу та проявив себе як вдалий лідер установи темних чаклунів, вважався найжахливішим чаклуном магічного світу (сильнішим за нього визнавали лише Албуса Дамблдора). Ні Міністерство магії із загоном аврорів, ні Орден Фенікса не змогли знищити смертежерів. Установа перестала існувати на деякий час, коли Волдеморт втратив свою силу після сутички із Поттерами. Більшість смертежерів довели Міністерству магії, що непричетні до справ Волдеморта або що перебували під дією заклять. Решта, що бажали залишитись вірними своєму Лордові, перебували ув'язнення в Азкабані (наприклад, Белатриса Лестранж).
Маски Смертжеров
Коли за допомогою Пітера Петіґру Волдемортові вдалося відновити свої сили, він знову зібрав смертежерів. Влаштував масову втечу із Азкабану, приєднав до себе дементорів, вовкулаків та деяких велетнів (що не вдалося зробити Орденові Фенікса). Смертежери (серед яких був Луціус Мелфой) влаштували показове знущання над родиною маґлів під час Кубку світу з квідичу.
Щоб отримати пророцтво Сивіли Трелоні для Волдеморта, смертежери контролювали за допомогою закляття Круціатус члена Ордену фенікса Стержиса Падмора. Пізніше провели битву у Відділі Таємниць Міністерства магії (загалом невдалу для смертежерів — загинуло 10 смертежерів, а Орден Фенікса втратив Сіріуса Блека).
Смертежери після Битви за Хогвартс
Дії смертежерів під час Другої війни викликали ще більший жах серед населення Великобританії. Поновилися вбивства маґлів (зокрема, знищення мосту). Чаклуни почали зникати без вісти (наприклад, Олівандер — майстер чарівних паличок із алеї Діаґон). Учні Гоґвортсу, єдиного надійного місця в усій Великобританії, не могли надалі відчувати себе в безпеці, навіть під охороною аврорів, тим більше після того, як Волдемортові вдалося усунути Албуса Дамблдора, оскільки навіть серед учнів школи перебували смертежери.
Смертежерам вдалося контролювати Міністерство магії. Проте вони програли головну битву — битву за Гоґвортс, під час якої було вбито Волдеморта, а отже, установа не могла продовжувати існування.
Ідеологія[]
Головна ідея — чистота крові. Домагалися повного знищення нечистокровних родин чаклунів, боролися за те, щоб чистокровні родини повністю правили чаклунським світом. У кінцевому рахунку хотіли підпорядкувати своїм правилам товариство маґлів.
Знищували також чистокровних чаклунів, що не були згідні із їх поглядами, оскільки головною метою Волдеморта було встановити повний контроль над світом (наприклад, Сіріус Блек). Натомість напівкровні чаклуни можуть стати смертежерами (сам Волдеморт був напів-маґлом, проте виправдовував своє походження зв'язком із Салазаром Слизерином).
Чорна мітка[]
Чорна мітка
Чорна мітка — магічний знак Волдеморта. Виглядає як череп, із рота якого виповзає змія. Символізує зв'язок Волдемотра із Салазаром Слизерином.
Чорну мітку мав кожен смертежер (на передпліччі лівої руки). Їх створює особисто Волдеморт. Служить як для упізнавання один одним смертежерів, так і для зв'язку із Волдемортом (коли Волдеморт відновив сили, смертежери дізнались про це завдяки чорним міткам). Вона також слугує для викликання Темного Лорда (Волдеморта або Тома Ярволода Редла)Мітка може перебувати в активному стані (тоді стає чорною) або пасивному стані (бліда).
Також Чорну мітку виставляли в повітрі над місцем, де було вбито чаклуна.
Чорна мітка викликається закляттям Морсмордре.
Смертежери та злочини, що вони спричинили[]
| Смертежер | Злочини |
|---|---|
| Ейвері | Після того, як Волдеморт втратив свої сили, стверджував, що перебував під дією закляття Круціатус, за що був покараний Волдемортом після його повернення. Брав участь у бійці у Відділі Таємниць Міністерства магії . |
| Реґулус Блек | Допоміг Волдемортові у створенні, але потім сам намагався знищити (горокрас - медальйон) горокраксів |
| Барті Кравч Молодщий | Брав участь у катуванні Лонґботомів за допомогою закляття «Круціатус». Втік із Азкабан у не без допомоги батька, працівника Міністерства магії, перетворившись на свою матір за допомогою багатозільної настійки. Виставив чорну мітку під час Кубку світу з квідичу, пізніше проникнув у Гоґвортс під виглядом Аластора Муді . Вбив батька, Барті Кравча Старшого. Використав закляття «Імперіус» проти Віктора Крума, «Круціатус» — Седріка Дігорі та напав на Флер Делякур. |
| Антонін Долохов | Брав участь у вбивстві Ґідеона та Фабіана Преветів. Катував безліч маґлів та противників Волдеморта. Чотирнадцять років перебував у в'язниці Азкабан, потім повернувся до смертежерів. Серйозно поранив невідомими закляттями Герміону Ґрейнджер та Аластора (Дикозора) Муді під час битви у Відділі таємниць в Міністерстві магії. Вбив Ремуса Люпина під час битви за Гоґвортс . |
| Ґойл-старший | Батько Ґреґорі Ґойла. Допоміг Волдемортові відновити сили. |
| Фенрір Грейбек | Відомий як найжорстокіший вовкулака. Нападає на дітей. Інфікував Ремуса Люпина; покалічив Білла Візлі. Брав участь у битві за Гоґвортс. |
| Ігор Каркароф | Вбивав маґлів |
| Белатриса Лестранж | Керувала катуванням Лонґботомів. Повернулася до Волдеморта після чотирнадцятирічного перебування в Азкабані. Поранила Невіла Лонґботома, Німфадору Тонкс та вбила Сіріуса Блека під час битви у Відділі таємниць Міністерства магії. Катувала Герміону Ґрейнджер та Бакбика. Вбила Німфадору Тонкс та провела спробу вбивства Джіні Візлі під час битви за Гоґвортс. |
| Рудольфус і Рабастан Лестранж | Брали участь у катуванні Лонґботомів та бійці у Відділі таємниць в Міністерстві магії. |
| Драко Мелфой | Під загрозою втратити власне життя, отримав від Волдеморта наказ вбити Албуса Дамблдора. Зробив дві невдалі спроби вбивства. Спромігся провести смертежерів у Гоґвортс. Третя спроба була зупинена Северусом Снейпом. Брав участь у битві за Гоґвортс. |
| Луціус Мелфой | Підкинув щоденник Тома Реддла (горокракс Волдеморта) Джіні Візлі. Зробив спробу напасти на Гаррі Поттера після того, як втратив ельфа-домовика Добі . Знущався над родиною маґлів під час Кубку світу з квідичу. Застосував закляття «Круціатус» проти члену ордену фенікса Стержиса Подмора. Брав участь у битві у Відділі таємниць Міністерства магії, після чого перебував у Азкабані. |
| Пітер Петіґру | Шпигував за Орденом фенікса для Волдеморта. Зрадив родину Поттерів, після чого інсценував власну загибель, підставивши Сіріуса Блека. Деякий час переховувався у родині Візлів під виглядом щура Скеберса. Після цього знайшов Темного Лорда, допоміг йому відновити сили, повернути тіло. |
| Торфін Роул | Нападав на Гаррі, Рона , Герміону . Брав участь в битві за Гоґвортс. |
| Северус Снейп | Надав Волдемортові підслухану ним інформацію про пророцтво Сивіли Трелоні, що призвело до загибелі Джеймса та Лілі Поттерів. |
| Треверс | Брав участь у вбивстві Маккінона (за свідченням Ігора Каркарофа). Брав участь у битві за Гоґвортс. |
| Якслі |