FANDOM


«Смертельні Реліквії» — три надзвичайно потужних магічних артефакта, що за легендною були

Deathly Hallows Sign.svg

створені самою Смертю для трьох братів Певерелів. Зокрема, Старша паличка — могутня чарівна паличка, яка вважається найбездоганнішою в чарах; Воскресальний камінь — камінь, який здатен викликати душі померлих; Плащ-невидимка — як неважко здогадатися з назви, плащ, який робить свого носія невидимим, а особливість полягає в тому, що, навідміну від інших подібних плащів, цей ніколи не втрачає своєї властивості. Згідно історії, Антіох Певерел (власник Палички) та Кадмус Певерел (власник Каменю) закінчили погано. Але мудрість Ігнотуса Певерела при виборі Плаща була винагороджена.

За легендою, той, хто стане власником всіх трьох артефактів одночасно, зможе стати повелителем Смерті. Однак такі видатні чарівники як Албус Дамблдор і Гелерт Ґріндельвальд свого часу зійшлися на думці, що об'єднання реліквій зробить людину непереможною в звичайному розумінні. 

Тільки Гаррі Поттер використовував всі три дари, як власник хоча й не володів ними всіма відразу (він загубив Камінь в Забороненому лісі перед тим, як заволодіти Паличкою, законним власником якої став під час сутички в маєтку Мелфоїв). Албус Дамблдор також володів трьома реліквіями, проте, так само як і Гаррі, не в один час, до того ж Албус не був законним власником Плаща. 

Історія Редагувати

Витоки реліквій Редагувати

Казка про трьох братів Редагувати

У збірнику "Казки барда Бідла" автор подає своє бачення появи реліквій. По версії Бідла, тисячі років тому троє метикуватих братів-чарівників Певерелів подорожували і наштовхнулись на річку. Швидка течія не давала змоги її перейти. Тоді Певерели, чудові майстри магії, створили міст, аби безпечно оминути перепону. Раптово вони були зупинені обуреною Смертю, котра відчувала себе обдуреною, бо зазвичай мандрівники тут гинули. 

Тим не менш, Смерть вдавано привітала Певерелів та, в якості нагороди братам за їх винахідливість, запропонувала виконати будь-яке прохання. Старший брат, Антіох Певерел, що був дуже войовничий, забажав собі найсильнішу чарівну паличку, з якою б завжди перемагав ворогів; Смерть підійшла до найстарішої на березі бузини й відірвала гілку, перетворивши на чарівну паличку. Середульший брат, що був дуже пихатий, Кадмус Певерел, захотів ще більше призити Смерть й здобути здатність воскрешати померлих; Смерть знайшла на березі камінь, наділивши його відповідними властивостями. Молодший брат, Ігнотус Певерел, що був найскромніший і наймудріший, не повірив у щирість Смерті і попросив дати йому щось таке, що дало б йому звідти піти, і щоб Смерть не переслідувала його; у відповідь на це Смерть дала молодшому братові свого плаща-невидимку. 

Три легендарних артефакти разом стали відомі як Смертельні Реліквії. 

Теорія Дамблдора Редагувати

Визнаний в магічному світі чарівник Албус Дамблдор однак вважає, що Реліквії насправді були створені самими Певерелами — талановитими і могутніми братами, а історія щодо їх утворення Смертю є результатом тих незвичайних властивостей, якими ці артефакти наділені. 

Шляхи Реліквій Редагувати

Вбивство Антіоха Редагувати

Через деякий час шляхи братів розійшлися. Антіох зайшов у далеке село, де вбив чарівника, з яким колись посварився. Покинувши мертвого суперника, старший брат пішов у шинок, де почав вихвалятися могутньої чарівною паличкою, яку він забрав у самої Смерті. Тієї ж ночі до старшого брата, сп'янілого від вина, підкрався інший чаклун. Злодій забрав його чарівну паличку, а на додачу перерізав Антіохові горло. 

Самогубство Кадмуса Редагувати

Кадмус повернувся до власного дому. Камінь він використав для того, аби повернути померлу дівчину, яку дуже кохав. Проте вона була сумна й холодна. Не належачи до світу живих, вона старждала. Врешті-решт середульший брат збожеволів і, щоб поєднатися з дівчиною, вчинив самогубство. 

Дії Ігнотуса Редагувати

Та Смерть ніяк не могла знайти третього брата. І лише постарівши, той зняв плащ-невидимку, привітавши Смерть як давню приятельку, і вони обоє, як рівні, покинули світ живих. 

Подальші власники Редагувати

Перед смертю Ігонтус передав плаща свому синові. Плащ почав переходити у спадок в родині Певерелів від старшого члена родини молодшому (хоча рід зрештою перетнувся по чоловічій лінії). 

Паличка переходила від чарівника до чарівника шляхом вбивста попереднього власника і заробила репутацію, котрою користується донині. Цікаво буде відзначити, що жодній чаклунці не вдалося стати володаркою палички. 

Камінь також передавався між нащадками Певерелів. Врешті-решт він опинився в Ґонтів, а пізніше був вкрадений Томом Ярволодом Редлом. Останні з Ґонтів не мали уявлення щодо призначення каменю. Ярволод вважав камінь зв'язков з "шляхетним походженням" родини, вставивши його в перстень, а символ Реліквій роздивлявся як фамільний герб. Лорда Волдеморта не хвилювала історія каменю і він перетворив його на горокракс. 

Питання Реліквій Редагувати

Питання реліквій в будь-які часи хвилювало чарівників, зокрема й Албуса Дамблдора, Гелерта Ґріндельвальда і Гаррі Поттера.

Володар смерті Редагувати

За переказами, той, хто збере воєдино всі три смертельні реліквіі стане їх одноосібним володарем - буде вважатися Володарем Смерті - тим, хто може перемогти саму Смерть. В історії відомий лише одна людина, власник всіх трьох Дарів - Гаррі Поттер. Бузина паличку (точніше її дух) він отримав, коли переміг Драко Мелфоя, Плащ-невидимка дісталася Гаррі у спадок, а воскрешальний камінь Поттер дістав зі старого снича. Можливо, то що Гаррі вже був Володарем Смерті до того моменту, коли прийшов бути вбитим Волдемортом, теж зіграло певну роль.

Що цікаво, через руки Дамблдора теж пройшли всі три реліквії, однак його не можна назвати Володарем Смерті, так як він не володів ними одночасно.

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.