Сіріус Блек III (Ґультяй), (у книжці « Гаррі Поттер і Орден Фенікса » — Сопун) — герой книг Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера. Найкращий друг Джеймса Поттера, хрещений батько Гаррі Поттера, член Ордену Фенікса. У фільмах про Гаррі Поттера роль Сіріуса Блека виконує Ґері Олдмен . Мав брата смертежера Реґулуса Блека.
Біографія[]
Специфічна родина[]
Сіріус народився 3 листопада 1959 року в родині чистокровних чарівників Оріона Блек та Вальбурги Блек. Через два роки у Сіріуса з’явився брат Реґулус. Блеки були схиблені на чистоті крові, визнаючи рівними собі по статусу лише перевірених чистокровних, а маґлів, маґлонароджених та напівкровних чарівників, сквибів та зрадників крові вважали невартим своєї уваги сміттям. Їх високе положення в суспільстві та величезні статки призвели до того, що в Блеків сформувалася думка, що нібито вони – королі магічної спільноти. Тих, хто наважувався піти наперекір сімейним традициям та зв’язався з не-чистокровними, бодай просто був терпимим до маґлів чи маґлонароджених або вовкулак, чи ще «гірше» - опинявся сквибом, з ганьбою викреслювали з родовіду. Манія чистокровності часом доходила до того, що Блеки одружувалися на ближчих родичах. Ось, наприклад, Оріон та Вальбурга доводилися один одному двоюрідним братом та сестрою.
Однак, ще з дитячих років Сіріус почав йти на перекір батьківським переконанням. Він не бачив різниці між чистокровними і напівкровними, зі зневагою ставився до ідеалів родини, чим завжди досаджав батькам. В той же час, брат Регулус був повною протилежністю Сіріусові, у всьому підтрімуючи Оріона та Вальбургу. Ще у Сіріуса було три кузини – Белатриса, Нарциса і Андромеда. Найулюбленішою була Андромеда, яка теж не підтримувала поглядів решти Блеків, а до того ж вийшла заміж за маґлонародженого. До Бели та Циссі Сіріус ставився байдуже. Крім Андромеди, Сіріус любив дядька Альфарда. Той підтримував свого племінника та врешті-решт був випалений за це із сімейного гобелену. Та ж доля чекала й сімейного бунтаря Сіріуса.
Навчання у Гоґвортсі[]
У 1971 році Сіріус відправляється до школи чарів та чаклунства Гоґвортс. В «Гоґвортському експресі» він знайомиться з Джеймсом Поттером та Северусом Снейпом. Перший невдовзі стане найкращим другом, а ось другий - запеклим ворогом. До Гоґвортсу юний Блек також їде зі сподіванням зламати сімейну традицію, опинившись не на Слизерині, а на іншому факультеті. І, дійсно, відправляється в ненависний родиною Ґрифіндор. Згодом на першому курсі знайомиться з Ремусом Люпином та Пітером Петіґру. Стає одним з найздібніших учнів свого часу.
Радше за все, на другому курсі Сіріус з Джеймсом та Пітером дізналися таємницю Ремуса, що той є вовкулакою. Проте друзі не відвернулися від бідолахи, навпаки утнули таке, що його вимушені жахливі перетворення у вовка стали приносити велику радість,- стали анімагами. Тріо метикувало над цим декілька років і врешті-решт на п’ятому курсі їм вдалося. Можливість перетворюватися на тварин давала змогу детально вивчати усі околиці школи, а з плащем-невидимкою Джеймса можна було безпечно пізнавати все у замку. Отак парубки й додумалися скласти Карту мародера, підписавши її своїми призвиськами, що відображали їх тваринну форму – Гультяй (Сіріус, величезний пес), Червохвіст (Пітер, пацюк), Золоторіг (Джеймс, олень), Муні (Ремус, вовкулака). Надто довго вона не протрималася у руках допитливих парубків, на останніх курсах карту конфіскував Філч.
На канікулах Сіріус робив все можливе й неможливе, щоб подратувати батьків. Свою кімнату він обвісив ґрифіндорськими прапорами, знімками маґлівських мотоциклів та плакатами з напівоголеними маґелками в бікіні.
Неодноразово Сіріус та Джеймс глузували і жорстоко знущалися над Северусом Снейпом. Неодноразово це відбувалося за ініціативи самого Сіріуса. Блек не бачив межі у цьому і якось утнув з ним дуже нерозумну витівку. Одного вечора Снейп помітив, як мадам Помфрі вела Ремуса до Войовничої верби, Сіріус побачив Снейпа та порадив йому ткнути патиком у сучок на стовбурі агресивного дерева. Це, мовляв, відкрило б призначення верби. Снейп звичайно повівся, однак на його щастя Джеймс вчасно дізнався про задум Сіріуса… Він встиг врятувати Снейпа, хоча той і помітив перетвореного у вовка Люпина. Хто знає, яких бід би накликав на себе Сіріус, якщо б його недалекоглядний задум вдався. Відомий і ще один випадок, коли Сіріус захотів поглузувати над «Слинявусом». Сталося це після одного з екзаменів СОВ і лише через те що, бачте, Блеку було нудно, а закінчилося тим, що Джеймс забажав привселюдно роздягти Снейпа, підвішеного у повітрі. На шостому чи сьомому курсі вони все ж таки припинили подібне відношення до Снейпа, але ні Джеймс, ні тим паче Сіріус не вибачилися.
У шістнадцять років Сіріус нарешті остаточно порвав всі стосунки з батьками. Деякий час він жив з сім’єю Поттерів, які прийняли його як свого рідного сина. Дядько Альфард допомагав племіннику й залищив йому величезний статок, зробивши Сіріуса фінансово незалежним.
Хоча дорослий Сіріус вважав, що в шкільні роки він був безтурботним ідіотом, але він був дуже популярним, мав повагу вчителів та дівчат-прихильниць. Мав репутацію порушника правил, бунтаря та невтомного жартівника, як і Джеймс. Порівняти цих двох можна хіба що з близнюками Візлі.
Перша чаклунська війна[]
Закінчивши школу, Сіріус загорівся бажанням битися проти сил Лорда Волдемо
рта і з цією метою вступив до лав Ордену Фенікса. В цьому ще одна відмінність між ним та ріднею – ті розділяли ідеї Темного Лорда. У 1979 році в його родині сталося дві прикрі події – за таємничих обставин пропав Регулус та невдовзі після цього помер батько Оріон.
Сіріус залишався найкращим другом Джеймса. Десь у 1979-1980 році він разом з Джеймсом тікає на своєму мотоциклі від двох поліцейських. Їх звинуватили в перевищенні швидкості, їзді без шолома та опору при арешті. Несподівано до них, на мітлах, наближаються три постаті. Сіріус і Джеймс дістають чарівники палички, вимовляють якесь заклинання, яке піднімає машину на диби, а трійцю на мітлах приземляє та залишає без свідомості. Невідомо, хто саме це був – смертежери чи працівники Міністерства магії. Пізніше Блек стає дружбою на весіллі Джеймса й Лілі Еванс, а після народження їх сина Гаррі Сіріуса обирають хрещеним батьком хлопчика. На перший День народження Гаррі Сіріус подарував йому іграшкову мітлу.
Восени 1980 року стає відомо, що Волдеморт полює за дитиною Поттерів. Албус Дамблдор, засновник Ордену Фенікса, пропонує молодій родині переховуватися в домі під захистом чарів Довіри й навіть пропонує себе, як Зберігача Таємниці. Джеймс і Лілі вирішили зробити зберігачем Сіріуса. Але в останній момент Сіріус переконав Поттерів, що більш надійним буде зробити Зберігачем Пітера Петіґру, мовляв «ніхто й не подумає на таку нікчемність» й зробити це у таємниці. В результаті, усі вважали, що насправді Зберігачем є Сіріус. Незадовго до цього серед членів Ордену пройшли чутки, що один з «мародерів» перейшов на сторону Волдеморта. Сіріус почав думати, що шпигун – Ремус Люпин, вважаючи, що це точно не Джеймс, бо він ціль Темного Лорда, і не Пітеґру, бо хіба смертежери приймуть до себе такого нікчему? А ось Ремус – тихоня, хто знає, що у нього на думці? І з Блека вийшов нікудишній психолог: в свій час Червохвіст здибася в «мародерами» в пошуку сильних особистостей, у тіні яких йому буде спокійно й комфортно жити. Тому, коли покровительство Сіріуса, Джеймса і Сіріуса стало хитким, Пітер розпочав пошуки нового хазяїна. І саме Пітер став тим зрадником, про якого здогадувалися в Ордені. Він видав Волдеморту місце знаходження родини Поттерів й тим самим прирік їх, беззахисних, на смерть. Волдеморт прийшов до Поттерів ввечері 31 жовтня 1981 року, вбив Джеймса та Лілі, й спробував вбити маленького Гаррі, однак, замість бажаного результату сам потерпів крах. Сіріус, дізнавшись про лихо, відразу відправився до руїн будинку своїх друзів на своєму мотоциклі. Там він зустрів Гегріда, який отримав наказ від Дамблдора відправити Гаррі до Дурслів. Сіріус віддав Геґріду свій летючий мотоцикл, а сам пішов розшукувати Петіґру. Невдовзі Пітер був знайдений Сіріусом на людній вулиці Лондону, переповненій маґлами. Петіґру загорлав про те, що це Сіріус зрадив Поттерів, відрізав собі палець та перетворився на пацюка, сторивши при цьому сильний вибух – все виглядало так, ніби Сіріус, який тримав чарівну паличку в руках, наслав фатальне закляття. Петіґру зник, а Сіріус був схоплений аврорами Міністерства. Свідки-маґли одностайно визнали винним Блека. За вбивство 12 маґлів на Петіґру Сіріус отримав довічне ув’язнення в Азкабані, без суду та розслідування.
Ув’язнення у Азкабані[]
Сіріус знаходився в Азкабані тривалий час – з листопада 1981 по червень 1993 року (майже 12 років). В цей період свого життя він безперервно боровся за свою ясну свідомість. Не збожеволів він там, як багато інших в’язнів, тільки тому, що був переконаний у власній невинності. Ця думка не була радісною, тож дементори, охоронці в'язниці, не могли її висмоктати, але вона оберігала його розум і свідомість, допомогла зберігати силу. Щоб якось поліпшити своє становище, Сіріус час від часу перетворювався на пса; дементори сліпі, не бачили цього й лише відчували, що почуття Блека просто змінюються. Звісно ж вони думали, що той просто божеволіє, як і решта, тож це їх не турбувало. У 1985 році Сіріус став єдиним нащадком Блеків після смерті своєї матері.
Втеча з Азкабану[]
В червні 1993 року Азкабан відвідав Міністр магії Корнеліус Фадж. Фадж перевіряв найбільш небезпечних в’язнів серед яких був і Сіріус. Під час бесіди з міністром, Сіріус побачив на шпальті його газети знімок родини Візлі у Єгипті, де помітив знайомого пацюка. Блек зрозумів, що то Петіґру, що він, на правах домашньої тваринки одного з дітей, буде перебувати у Гоґвортсі. З тієї хвилини в голові Сіріуса хтось мовби запалив вогонь, в нього з’явилося шалене бажання зхопити негідника Пітера, прояснювалися думки, поверталася сила… І якось увечері, коли дементори відчинили двері камери Сіріуса, щоб подати їжу, той прослизнув повз них у подобі пса; бувши неймовірно худим, Блек зумів прослизнути крізь ґрати. Далі, у подобі пса, доплив до самого берега, подався на північ. Оскільки до навчального року часу було достатньо, в липні Сіріус вирішив хоча б побачити Гаррі. І це йому вдалося ввечері, коли Гаррі втік від Дурслів. Несподівана поява у вигляді пса між домівками на алеї Магнолій призвела до того, що Гаррі, помітивший чиюсь присутність, налякався і мало не попав під колеса Лицарського автобусу. Наступник кроком Сіріуса було прибуття до Гоґвортсу. Опинившись на території замку, він переховувася у Забороненому лісі. В цьому ж році новим викладачем Захисту від темних мистецтв став Ремус Люпин, давній знайомий Сіріуса. Проте просити в нього допомоги було б безглуздо: Люпин вірив, що Блек є сторонником Волдеморта. Єдиним, хто допомагав втікачу, був кіт Герміони Ґрейнджер, Криволапик. Пізніше, не дивлячись на дементорів, охороняючих Гоґвортс, Сіріус тричі потрапляв ближче до замку.
Перший раз – під час матчу з квідичу «Ґрифіндор-Гафелпаф», щоб подивитися на здібності Гаррі на мітлі. Однак знову налякав хлопчину, бо той прийняв його за грима – передвісника смерті. Другий раз – потрапив до самої будівлі, планував поквитатися з Пітеґру у Ґрифіндорський вежі. Але Гладка Пані відмовилася його впустити, Сіріус неймовірно розсердився і жахливо понівечив портрет, за яким ховався прохід. Внаслідок цього ніхто з інших портретів не захотів охороняти вітальню Грифіндору. Ніхто, окрім сера Кадоґана. Звичка сера Кадоґана вигадувати безглузді паролі, які він міняв кожного дня, призвели до того, що Невіл Лонґботом, щоб не забувати паролі, записував їх на папірець… який успішно зі хлопчачої спальні стягнув кіт Криволапик, передавши Сіріусу. Знову пробравшийся вночі Блек зачитав рицарю усі паролі, спокійно пройшов до спальні, і намагався вбити Пітеґру. Саме Пітеґру, а не прокинувшогося і загорлавшого від жаху Рона Візлі… Петіґру зрозумів, що Блек не заспокоїться, поки не знайде його. Тому він швидко інсценує свою смерть (перемазане кров’ю простирадло і декілька волосків Криволапика – не так вже й тяжко) і тікає. Щоправда, недалеко: в домівку Геґріда, де його випадково знаходять Гаррі, Рон та Герміона.
Побачивши погоню за пацюком, Сіріус перетворився на пса і стрибонув на Візлі, що тримав «Скеберса». Разом з Пітером і Роном він помчав до Верескливої Халупи. За ними й Гаррі з Герміоною. Спочатку учні були радикально налаштовані проти на Блека, але після розповідей Ремуса та Сіріуса, а головне, після перетворення пацюка на Пітеґру, доволі швидко розібралися, хто кого дійсно зрадив 13 років тому (Сіріус розповів друзям всю правду про події жовтня-листопада 1981). Потім сталося багато подій: Люпин так не вчасно почав перетворення на вовка, Пітер, скориставшись тим, що всі відволіклися, втік, а стараннями Снейпа Сіріуса засудили до цілунку дементора. Але Гаррі і Герміона, використавши часоворот, врятували Сіріуса – він улетів на засудженому до смерті (теж несправедливо) гіпогрифі Бакбику.
Переховуючись[]
З метою відвести дементорів від Гоґвортсу, Сіріус відправляється в зовсім іншу частину Англії, де «випадково» з’являється перед маґлами, а після цього переховується у дальніх південних країнах. Для Гаррі Поттера після червневої пригоди Сіріус стає люблячим хрещеним батьком, якому хрещеник повністю довіряє. Саме його першого Гаррі повідомляє про те, що шрам знову починає пекти. Дізнавшись про це, Сіріус негайно повертається до Британії і радить Гаррі, якщо шрам знову заболить, іти прямо до Дамблдора, а також постійно міняти сов при листуванні. Звістка про те, що Гаррі було обрано четвертим чемпіоном у Тричаклунському турнірі, зумушує Сіріуса поговорити з ним віч-на-віч. 22 листопада 1994 року Блек побалакав з Гаррі через камін у ґрифіндорській вежі, розповівши про Ігоря Каркарофа, колишнього смертежера та директора Дурмстренґа, і висловивши свої підорзи на його рахунок. Через деякий час Гаррі оповіщає хрещеного батька про те, як помітив на карті мародера Бартеміуса Кравча в кабінеті Снейпа.
В березні 1995 року Сіріус, прикидуючись лагідним бездомним псом, добирається до Гоґсміду, щоб наживо зустрітися з хрещеником. Сіріус вкрай стурбований останніми новинами про плачевний стан Кравча-старшого і припускає, що чорна мітка, випущена під час нападу смертежерів на наметове містечко вболівальників після Кубку світу з квідичу, могла бути начаклована за допомогою палички Гаррі, яку хтось тимчасово «позичив» у нього. До того ж, Сіріус розповідає Гаррі, Рону і Герміоні цікаву історію про кар’єрний шлях Кравча.
Після завершення Тричаклунського турниру і відродження Лорда Волдеморта, Сіріус був викликаний Дамблдором до госпіталю Гоґвортсу, де знаходився Гаррі, що став свідком всіх страшних подій. Старий директор попросив Сіріуса довіритись Снейпу, забути минулі образи. А також наказав йому сповістити Ремуса, Арабелу Фіґ, Манданґуса Флечера про відновлення діяльності Ордену Фенікса і якийсь час пересидіти у Ремуса.
Поверення в дім Блеків[]
Сіріус впорався з поставленим завданням, повідомивши необхідних людей про відродження Волдеморта. Повернувшись до дому Блеків на площі Гримо 12, Сіріус запропонував свою оселю Дамблдору як нову штаб-квартиру Ордену Фенікса, бо вона була захищена всіма можливими захисними чарами. На жаль, він досі розшукувався Міністерством магії і змушений був залишатися вдома, немовби під домашнім арештом. Коли Сіріус забажав зробити вилазку і супроводити Гаррі до «Гоґвортського експресу» під виглядом собаки, Мелфої його помітили та здогадалися, хто це.
Єдина радість Сіріуса – спілкування з Гаррі. Він починає листуватися з хрещеником майже відразу, як починається новий навчальний рік у Гоґвортсі. Отримавши листа про відновлення болю у шрамі, Сіріус як тільки зміг вийшов на контакт з ним. Перед цим він на протязі цілого дня щогодини вигулькував у каміні і, нарешті зустрівшись з Гаррі, ділиться з ним інформацією стосовно Фаджа, кажучи, що той за першої ліпшої нагоди змістить Дамблдора з посади і що він переконаний у тому, що старий директор формує собі армію. Він запропонував зустрітись у Гоґсміді але Гаррі й Герміона були категорично проти. Дуже гіркий удар для Сіріуса… В кінці розмови він зазначив, що Гаррі не такий як Джеймс, який не міг жити без ризику.
Настрій Сіріуса, який в порожньому будинку починав пити та занепадати, трохи поліпшується, коли Гаррі з друзями з’являється в його домі у грудні, хоча не з самих гарних обставин: у Гаррі було реальне видіння про те, як на Артура Візлі напала змія, тому всіх Візлів і його Дамблдор відправив до штаб-квартири. Сіріус намагався стримати палких близнюків Візлі, які хотіли відправлятиса у лікарню Святого Мунґо, де перебував батько, але ті випалили про бездіяльництво Сіріуса… Зрештою, йому вдалося впоратися з дітьми. На різдвяні канікули дім оживає, як і Сіріус. Проте стався один неприємний момент: серйозний конфліт зі Снейпом, який майже завершився бійкою. Пізніше Сіріус подарував Гаррі наскрізне дзеркальце… Нажаль, хлопець не бажав використовувати це з самого початку. А якби вирішив, це б врятувало Сіріуса…
Взагалі Сіріус діяв більше як брат, ніж батько Гаррі. Він заохочував його вступити в бій проти Амбридж і підтримував ідею створення Дамблдорової армії. Він охоче розповідав Гаррі про все, відповідаючи на цікавлячі його питання, однак інші вважали, що хрещеник Блека ще малий для такої інформації.
Битва у Відділі таємниць та смерть[]
Лорд Волдеморт весь рік намагався здобути пророцтво стосовно нього та Гаррі, яке знаходилося у Міністерстві магії у Відділі таємниць. Темний Лорд був в курсі того, що забрати пророцтво може лише той/ті, про кого йдеться мова і, не бажаючи сам йти до Міністерства, виманює Гаррі. Для цього Волдеморт використовує виманологію, показуючи парубку фальшиве видіння, у якому він катує Сіріуса. Гаррі намагається зв’язатися з хрещеним батьком через камін, але йому відповідає домовий ельф Крічер. Крічер вже перейшов на сторону смертежерів і тому збрехав, що Сіріуса зараз немає вдома; насправді, він годував Бакбика на іншому поверсі. Гаррі разом з Роном, Герміоною, Джині, Невілом Лонґботом та Луною Лавгуд відправляється у Міністерство, де зіштовхується зі смертежерами.
Про це Орден дізнається від Северуса Снейпа. На підмогу Гаррі в Відділ таємниць Дамблдор відправляє найкращих бійців. В їх складі Сіріус, який сам наполіг на відправці у бій. В ділі Сіріус яро б’ється з Долоховим, обмінюється декільками словами з Гаррі, рятує його від смертоносного заклинання і пропонує тому бігти з поля бою. Після, Сіріус починає дуель з Белатрисою Лестранж. Від першої «Авади» Сіріус ухилився, а друга потрапила йому у груди, Сіріус падає за таємничу чорну завісу позаду і зникає. Гаррі намагається піти за ним, проте Люпин відмовляє, кажучи, що із завіси живими не виходять. Після Гаррі дуже горював, злився на себе і оточуючих, але все ж таки після настанов Дамблдора і розмови з Луною Лавгуд почав відходити від шоку та повертатися до нормального життя.