Анна Лонґботом (уроджена Ебот) — студентка, а з п'ятого курсу і староста гуртожитку Гафелпаф,
учасниця Армії Дамблдора, брала участь в Битві за Гогвортс. У книзі згадується епізодично.
Біографія[]
Анна Ебот народилася в досить давній і відомій родині чарівників і була напівкровкою. Анна почала відвідувати Гогвортс 1 вересня 1991 роки разом зі знаменитим Гаррі Поттером. Оскільки прізвище Анни, Ебот, була першою в алфавітному порядку, вона була першою, чиє ім'я викрикнула Сортувальний капелюх. Анна потрапила в Гафелпаф, так само, як і Ерні Макміллан, Сьюзен Боунс і Джастін Фінч-Флетчлі. Вона ділила гуртожиток з Меган Джонс, Сьюзен Боунс і ще двома дівчатами.
Другий курс Гоґвортсу[]
У 1992 році Анна перейшла на другий курс. Коли Таємну Кімнату відкрили, Анна була однією з багатьох учнів, які вважали, що Гаррі Поттер був Спадкоємцем Слизерина після того, як стало відомо, що він умів розмовляти зі зміями. Вона спочатку була налаштована скептично, кажучи, що Гаррі «завжди здавався таким гарним», але в підсумку була переконана. Коли василіск атакував Герміону, Ерні і Анна вибачилися, знаючи, що Гаррі ніколи б не заподіяв їй ніякої шкоди. Ерні запитав Гаррі, чи вважає він, що Драко Мелфой - спадкоємець Слизерина, на що Гаррі відповів, що навряд чи, і Ерні з Анною дуже здивувалися.
Третій курс[]
На третьому курсі, коли з'явилися чутки, що Сіріус Блек (кращий друг покійного Джеймса Поттера і хрещений батько Гаррі, що тоді нікому не було відомо) втік з Азкабану, Анна була переконана, що він може перетворитися в трояндовий кущ, щоб уникнути виявлення, і розповідала цю теорію будь-кому, хто погоджувався слухати. Однак Сіріус Блек, дійсно, використовував перетворення, щоб уникнути виявлення і Азкабану; але він перетворювався в величезного чорного пса. Анна була впевнена, що Сіріус міг би перетворитися на квітучий кущ, швидше за все, через любов до гербалогіі і впливу професора гербалогіі, Помони Спрраут
Четвертий курс[]
Під час четвертого курсу в Гогвортсі відбувся Тричаклунського турніру Студент Гафелпафу Седрік Дігорі був одним з чемпіонів, і Анна повністю підтримувала його під час Турніру. Її також часто бачили з Седріком, незважаючи на їх різницю у віці, обидва, здавалося, були хорошими друзями. Анна була серед безлічі рейвенкловців хто був вражений участю в Турнірі Гаррі Поттера, який став другим чемпіоном Гогвортсу під час Турніру, і надавала підтримку тільки Гафелпафу і Седрику. Це сталося через те, що Гафелпаф не був «розпещений» безліччю нагород і видатних учнів, і вона, поряд з багатьма іншими, вболівала за Діггорі. Пізніше в цьому ж році Седрік Дігорі був убитий Темним лордом, а Гаррі став чемпіоном Турніру, і дівчинка разом з усіма гафелпафцями переживала загибель молодої людини (і не тільки з гафелпафці: Седріка любили в школі, для всіх його смерть виявилася потрясінням). Анна дізналася, що Гаррі Поттер стверджує, що Волдеморт дійсно повернувся і що Друга магічна війна розпочалась.
Також в цьому році в Гогвортсі з'явився новий учитель захисту від темних мистецтв, лже-Муді, який показав учням дію Непрощених заклять на павуках. Він продемонстрував це перед Невілом Лонґботомом, і Анна і Герміона висловили занепокоєння за нього, так як Невіл, очевидно, відчував душевні муки (його батьків смертежери замучили до втрати розуму Круціатусом).
П'ятий курс[]
У 1995 році, Анна стала старостою Гафелпафу разом з Ерні Макмилланом. Незабаром після початку навчального року стало очевидно, що Долорес Амбридж не буде навчати практичним засобам захисту від темних мистецтв, і Анна вирішила приєднатися до Дамблдорової армії, секретної організації з навчання практичної захисту від темних мистецтв, очолюваному Гаррі Поттером, в меншій мірі Герміоною Грейнджер і Роном Візлі. Вона також була однією з небагатьох, хто вірив, що лорд Волдеморт повернувся - ймовірно через те, що гафелпафець Седрік Дігорі, по правдивому твердженням Гаррі Поттера, був убитий Темним лордом в попередньому році. Однак, в період до першої зустрічі ДА вона боялася попастися на очі Амбридж і потрапити в біду. Гаррі знайшов (не без допомоги Добі) Кімнату на вимогу, і безпечне місце для тренувань Дамблдорової армії таким чином було знайдено.
Напруга п'ятикурсниуів які готуються до здачі СОВ, було, безумовно, дуже сильною, і Анна, перенервувавши, розплакалася під час гербалогіі, заявивши, що занадто дурна і не здасть іспити. Звичайно, вона була тут же доставлена в шкільну лікарню, де мадам Помфрі дала дівчинці заспокійливу зілля. Незважаючи на лікування, Анна все-таки сильно перехвилювалася і під час практичного екзамену з трансфігурації випадково перетворила тхора в зграю фламінго. Анна була одним з членів ДА, які допомогли Гаррі, коли він був атакований Драко Мелфоєм, Грегорі Гойлом і Вінсентом Креб в кінці п'ятого курсу, довівши вірність Дамблдоровій армії і свою віру Гаррі Поттеру.
Сьомий курс[]
Анна була змушена повернутися в Гогвортс в 1997 році, так як лорд Волдеморт взяв на себе контроль над школою, і її відвідування стало обов'язковим для всіх, крім «бруднокровців»; маглородцям потрібно було перш за зареєструватися в Комісії з реєстрації маглородців хоча навряд чи їм дозволили б навчання в Гогвортсі навіть в цьому випадку. Повернувшись в Гогвортс, Анна стала членом відродженої Дамблдорової армії, відтвореної Невілом Лонґботомом, Луною Лавґуд і Джіні Візлі за відсутності Гаррі, Рона та Герміони. Вони знову об'єднані. Даммблдорова армія продовжувала навчати студентів реальний захист від темних мистецтв. Саме ДА (поряд з Орденом Фенікса) боровся з Волдемортом і смертежерами в 1997-1998 роках, кожен член по-різному (Лі Джордан, наприклад, організував з друзями підпільну радіостанцію, а професора Макгонегел і Снейп намагалися, наскільки можливо, захистити учнів від терору Амікуса і Алекто Керроу). Зрозуміло, ці люди в Битві за Гогвортс боролися проти Волдеморта Анна і Невілл, ймовірно, стали ближче в 1997 році, після відродження ДА і участі в Битві.
Битва за Гоґвортс[]
Коли Гаррі Поттер повернувся в Гогвортс в 1998 році, Анна залишилася в школі і боролася в кінці навчального року в Битві за Гогвортс. Спочатку вона входила в групу студентів під керівництвом Фреда і Джорджа Візлі, яким було доручено захищати таємні ходи в Гогвортсі від вторгнення Смертежерів. Пізніше, на другому етапі битви, Гаррі врятував її і Шеймуса Фіннігана, закривши їх щитовими чарами, коли лорд Волдеморт послав прокляття в їхній бік. Анна стала свідком остаточної смерті Волдеморта, не постраждавши в битві.
Подальша доля[]
Як сказала в одному з інтерв'ю Джоан Роулінг, Анна стала господинею «Дірявий казана» і вийшла заміж за Невіла Лонґботом. Також біографія Анни, поряд з іншими членами ДА, була описана в книзі Дамблдорова армія: Темна асторона демобілізації. Також Анна згадувалася в газетній статті Ріти Скітер «Возз'єднання Дамблдорової армії на фіналі Чемпіонату світу з квідичу». Звідти можна дізнатися про наміри місіс Лонгботом продати паб і влаштуватися на посаду шкільного цілителя в Гогвортс. Також відзначається пристрасть Анни до алкоголю, зокрема, вогненному віскі Огдена. Хоча, знаючи стиль Скітер, можна припустити, що все це не більше ніж плітки.
Етимологія[]
Прізвище Abbot (Abbott) походить від слова "абат" (abbey), яке, в свою чергу походить від арабського "abba" або "aba" - що значить "батько". Недарма католицьких священиків називають цим словом, наприклад, патер (батько) Браун - герой оповідань Г. К. Честертона.